Четвер, 19.10.2017, 17:32
Вітаю Вас, Гість

Група "Школа гарних манер"

Вихователі: Богдан Ніна Анатоліївна
                     Присуєцька Аліна Анатоліївна

                        Якобсон Юлія Володимирівна


Помічник вихователя: Арифуліна Віра Іванівна

Напрямки роботи:
- морально-духовне виховання – збагачення внутрішнього світу дитини;
- виховання морально-духовних якостей;
- виховання в дітей культури поведінки;
- виховання толерантного ставлення один до одного.

- оптимізація морально-етичного виховання в умовах дошкільного закладу;

- забезпечення взаємозв’язку моральних знань та уявлень, що діти отримують на заняттях, з їх повсякденною діяльністю.

Завдання:
  • ознайомлювати з основними духовно - моральними цінностями на основі зразків української культури, поняттями чеснот, добра і зла;
  •  ознайомлювати з правилами етики спілкування та стосунків між людьми;
  •  сприяти формуванню у дошкільників психологічної готовності до навчання в школі, до подолання адаптаційних труднощів, засвоєння навичок організації здорової моральної атмосфери в дитячому колективі, сім’ї, серед близького оточення;
  •  вчити дітей аналізувати свої дії, вчинки, мотиви та співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями;
  •  сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил;
  •  проводити навчально - виховні бесіди для підвищення дитячої готовності до вирішення різних життєвих ситуацій, в які може потрапити дитина;
  •  учити розрізняти позитивні й негативні вчинки, давати їм оцінку.
  1. Виховні завдання:
  •  допомагати дітям пізнавати та сприймати морально - етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці;
  •  виховувати у дітях моральні риси - любов до людей, Батьківщини, пошану до батьків і старших, працьовитість, здатність долати труднощі, схильність безкорисливо чинити добро;
  •  виховувати духовно - моральні почуття;
  •  виховувати у дітей стійку потребу в постійному регулюванні своєї поведінки за свідомо засвоєними морально - етичними нормами;
  •  запобігати виникненню негативних емоцій: заздрощів, ревнощів, зловтіхи;
  1.  Розвивальні завдання:
  •  розвивати емоційно - вольову та когнітивну сфери дітей задля найкращого відображення їхніх думок;
  •  підтримувати дітей в самовдосконаленні через розвиток їх духовно - моральних цінностей;
  •  заохочувати дітей до роботи над собою (через ігрову діяльність, художню творчість);
  •  розвивати емпатію та бажання бути потрібним людям, вміння радіти з успіхів інших, співчувати невдачам;

      •   розвивати моральну свідомість, уміння осмислювати моральні цінності українського народу.

 

 

Рекомендації для батьків

ДОМАШНЯ ШКОЛА

Незважаючи на те, ходить ваш синок або донечка в дитячий садок чи ні,

головними вчителями дитини є мати, батько, а родина — це перша найкраща школа. Розумні, виховані, відповідальні люди, які в дитинстві отримали добру освіту і виховання вдома, вони й у школі відмінно вчились. Якщо вдома не бу ло мудрої, щирої, рідної школи, таким дітям у класі буде дуже важко, навіть коли вони виховувались у найкращому дитячому садку.

Пропонуємо рекомендації з організації «домашньої школи».

1 .Пам'ятайте, що дитина вчиться цілий день: і коли грається, і коли допомагає вам, і коли за вами ходить, і коли запитує про щось, просить почитати, поспівати тощо. Вона завжди і всюди дізнається про все, про корисне та шкідливе, про радісне і сумне, про добре і зле. Ваше завдання — оптимально організувати життя і навчання, розвиток та виховання дитини у відповідальний рік перед школою.

  1. Щоденно можна працювати з дітьми у зручний для вас час по 25—ЗО хв, комбінуючи завдання, як вам підкажуть інтуїція та інтерес дитини. Це можуть бути бесіди, розповіді про навколишній світ, що складатимуть її світогляд. Наприклад:
  •  Я і моя родина. Речі, які потрібні людям.
  •  їжа, харчування. Рідна природа.
  •  Земля, Всесвіт, Космос.
  •  Праця. Свята. Звичаї.
  •  Житло людини. Мистецтво.
  •  Книжки. Комп'ютер.
  •  Транспорт. Вулиця. Місто. Правила дорожнього руху.
  •  Школа.
  1. Що багатше і цікавіше ваше спілкування з малюком, то ширшою буде картина його світу й більше сприятиме розвитку дитини, то краще дитина буде підготовлена до навчання.
  2. Правильно організована робота в обсязі, потрібному для підготовки дітей до шкільного навчання, посильна для кожної родини. Вона не потребує особливого оснащення, приміщення чи спеціальної педагогічної підготовки.
  3. У цій роботі радимо запастися терпінням і тактом, не допускати поспіху й надмірного навантаження. Якщо якесь завдання сьогодні не виходить, краще відступити, переключитися на іншу діяльність, індивідуальну вправу замінити грою, самостійне виконання — участю інших членів сім'ї — як малих, так і дорослих. Запропонуйте дитині на певний час стати вчителем і придумати аналогічні завдання для дорослих.
  4. Під час роботи заохочуйте творчу ініціативу дитини. У жодному разі не сваріться за помилки, не насміхайтеся навіть із найбезглуз-діших рішень. Це може назавжди відвернути її від спроб самостійно, не чекаючи готового рішення, шукати власне. Особливо важко сприймають зауваження тонкі й чутливі натури. Не давайте негативну оцінку дитині, оцінюйте лише позитивні результати її діяльності, порівнюючи їх із попередніми.
  5. Навіть якщо дії дитини невдалі, обов'язково знайдіть, за що її можна було б похвалити, наприклад, за оригінальне рішення, за почуття гумору, за сміливість, винахідливість, за старанність, акуратність тощо. Постійно говоріть їй, що вона здібна і розумна, а не навпаки!
  6. Разом проаналізуйте її помилки: «Ти діяв дуже добре, старався, але поки що не все вийшло правильно». Тактовно вкажіть, як саме можна уникнути помилок. Така оцінка важлива навіть тоді, коли результат був неправильним. Намагайтесь, аби правильну відповідь дитина знаходила хоч і з вашою допомогою, проте самостійно. Щоб заняття мало розвивальний ефект, не поспішайте давати дитині готову відповідь.

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

(За Володимиром Леві)

Шановні батьки!

Саме з вас створюється ваш відбиток — ваше дитя.

Глибину цього відбитку, який залишається в душі маляти, ні з чим не зрівняти — сильніша лише сама Природа.

Ви назавжди у пам'яті дитини у ствердженні І в запереченні. Тож подумайте, якими саме уявляє вас малюк: суворими та караючими чи добрими, розсудливими, справедливими, але й не вседозволяючими, байдужими.

Ваше дитя шукатиме саме вашої підтримки, чекатиме й любитиме тільки вас — рідних, добрих, чуйних, дбайливих. Усе своє життя дитина буде притискатися й тікати, посміхатися і плакати, соромитися й дивуватися так, як ви її навчили власним прикладом. І навіть помираючи, дитина не знатиме, як багато в ній вас.

Адже ви — не лише краплинки, з якої малюк з'явився, а й те, що вклали, навчили, прищепили у житті, в дитинстві.

Світ дитини будується зі шматочків вашого життя. Цей світ крихкий, у ньому інший простір, інший час, у ньому дитина намагається наслідувати вас.

Часто дитина обурює вас... Але ж зрозумійте, що нам, дорослим, тільки здається, що дитина живе з нами, а вона, виявляється, живе поруч, але своїм життям.

Невдячна, не знає ціни ні грошам, ні часу, ні здоров'ю, а втративши іграшку чи п'ятихвилинну розвагу, впадає у відчай. І цілий полк психоаналітиків не зможе визначити причин однієї-єдиної сварки через розбиту чашку.

Але ж ви, дорослі, мудрі, чуйні, зважте, що кожна сварка, кожен удар по самолюбству, кожна ваша неправда, несправедливість—слід на все життя. Конфлікти нерозв'язані, приховані, придушені, тим паче забуті, витіснені зі свідомості, потім вилазять, як пацюки зі щілин, можуть набути вигляду хворобі- й отруїти все життя.

Якщо сварки і недовіри становлять атмосферу ваших взаємин, дитинс понесе їх із собою далі, як мішок з отруйними речовинами. Закінчить щось стане кимось, досягне чогось — але якщо ціною втрати життєрадісності? Н< догоду обмеженості, духовній неповноцінності...

Хочете добра дитині? Тож не забудьте, що вона — ваше продовження справжня жива душа, таємниця всесвіту.

 

ЕМОЦІЙНА БУХГАЛТЕРІЯ

Шановні мами і татусі, бабусі й дідусі, пограємо у незвичайну гру. Згадайте;

  •  Скільки разів ви присідали, щоб подивитися дитині прямо в очі?
  •  Скільки разів були велетнем і дивилися на малюка зверху вниз?
  •  Скільки разів обіймали, Ніжно поплескували, пестили свою дитину?
  •  Скільки разів підвищували на малюка голос?
  •  Скільки разів карали дитину?
  •  Скільки негативних слів довелося почути дитині за день?
  •  Скільки разів ви сварилися при дітях?
  •  Скільки усмішок побачив сьогодні ваш малюк?
  •  Скільки разів ви сьогодні хвалили дитину? Як?
  •  Скільки разів сказали «якщо» замість «коли»?
  •  Скільки разів ви допомогли своїй дитини?
  •  Скільки разів порівнювали свого малюка з іншими дітьми?
  •  Скільки «бунтів» улаштували своїм мовчанням?
  •  Скільки справ зробили разом?
  •  Скільки разів присвятили свій час дитині?
  •  Чи відчула ваша дитина, що ви її любите?

Підрахуйте свої досягнення і... поміркуйте!

Поради батькам у вихованні дітей

Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка-приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а недитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
 

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
 

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте. 
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.